2 квітня – Всесвітній день поширення інформації про аутизм
Цей день був заснований Генеральною Асамблеєю ООН з ініціативи Держави Катар. Уперше відзначався 2 квітня 2008 року. Синій колір і пазли є символами цього дня, тому головні державні, культурні, фінансові будівлі різних країн підсвічуються синім кольором (акція «LightitUpBlue» - «Запали синім»). Всесвітня акція має на меті привернути увагу до проблеми аутизму, підтримати людей з аутизмом, дати зрозуміти, що вони не одні, допомогти в соціалізації та адаптації.
Аутизм виокремили лише на початку 40-х років минулого століття. Відтоді змінилися підходи до діагностики, програм допомоги, підготовки фахівців. Наразі діагностують цілий спектр розладів, які відносять до аутизму. Удосконалення діагностики, професійного рівня фахівців збільшило і кількість випадків. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я в однієї з 160 осіб діагностували аутизм у 2020 році. Центр за контролем і профілактикою хвороб США опублікував у 2020 році статистику – розлади аутистичного спектра зустрічаються у кожної 54 дитини, це на 10% більше, ніж у 2018 році. У хлопчиків аутизм діагностують у 3 рази частіше, ніж у дівчаток.
У різний час увага приділялася різним причинам і механізмам аутизму. Проте сьогодні все більшої сили набирає припущення, що аутизм являє собою складний розлад, ключові аспекти якого породжуються окремими причинами, часто діють одночасно.
Відповідно до сучасного уявлення про аутизм – це стійкий дефіцит соціальної комунікації та соціальної взаємодії, ритуальність поведінки, сенсорна дезінтеграція. «Аутизм», «синдром Аспергера», «інший дезінтегративний розлад дитячого віку» тощо об’єднані в одну категорію – розлади аутистичного спектра. У цій статті «аутизм» відповідає класичному аутистичному розладу.
Основними симптомами є:
- відсутній комплекс пожвавлення на появу дорослого, особливо матері;
- невиразна міміка;
- відсутні інтонації гуління, лепет;
- слабкий розвиток функції наслідування;
- не формуються вказівний та інші соціальні жести, зоровий контакт, характерний погляд повз або «крізь» співрозмовника;
- підвищена вразливість, особливо виражений страх нового, непередбачувані реакції на те, що оточує;
- своєрідний характер ігрової діяльності, зацікавленість не ігровим матеріалом, сюжетно-рольова гра не розвивається;
- усамітнення;
- спостерігаються своєрідні перевтілення в той чи інший образ, при цьому дитина не зважає на оточуючих, не вступає з ними в комунікацію;
- одноманітні, стереотипні рухи у вигляді згинання і розгинання пальців рук, потягувань, махів кистями рук, підстрибування, обертання довкола себе, бігання навшпиньки, кругових рухів кистями рук біля зовнішніх кутів очей тощо;
- байдуже ставлення до дискомфортних умов: холоду, голоду, справляння фізіологічних потреб;
- особливості обробки сенсорної інформації (гіпофункція/гіперфункція);
- ехолалії;
- дитина не відгукується на власне ім’я, при цьому реагує на інші подразники, що вказує на збережений слух; називає себе в другій або в третій особі, не використовує мовлення як засіб спілкування, незалежно від його рівня розвитку.
Наявність окремих симптомів не означає, що у дитини аутизм.
У Всесвітній день поширення інформації про аутизм спростовуємо поширені міфи.
Міф 1: Аутизм виникає внаслідок вакцинації.
Наукових доказів гіпотези, яка пов’язує виникнення аутизму з вакцинацією, не отримано. З аутизмом народжуються. Вакцинація може бути як пусковий механізм.
Міф 2: Усі люди з аутизмом – генії.
Рівні розумової діяльності варіюють у надзвичайно широких межах – від важкого порушення функцій до чудових невербальних когнітивних навичок. Такі діти проявляють здібності – іноді просто геніальні – до малювання, музики, конструювання, математики тощо. При цьому інші сфери життя не будуть цікавити дитину.
Міф 3: Людям з аутизмом ніхто не потрібен.
Людям з аутизмом є що сказати, проте складно це зробити. Необхідно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації.
Рання діагностика аутизму має важливе значення, оскільки прогноз розвитку в значній мірі залежить від моменту початку психолого-педагогічного супроводу.
Доступні підходи надання допомоги включають прикладний аналіз поведінки, використання «моделей розвитку», структуроване навчання, логопедичну терапію, навчання соціальним навичкам.
Аутизм проявляється в ранньому віці й зберігається все життя, проте з часом можна скоригувати й адаптувати людину до соціальної взаємодії.
Шановні батьки! Якщо Ви помітили у своєї дитини вище зазначені симптоми, отримати підтримку, консультативну допомогу Ви можете, звернувшись до фахівців інклюзивно-ресурсного центру, який знаходиться за адресою: місто Южноукраїнськ, бульвар Шкільний, 3 (Южноукраїнська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2).
Запрошуємо бажаючих приєднатися до акції, підтримати людей з аутизмом. Синя стрічка, одяг синього кольору – символи акції.